У серці Карпат, на схилах Чорногори й Свидовця, пастухи з покоління в покоління передавали рецептуру солоного сиру — бриндзі. Вона виготовляється виключно з овечого молока, зібраного на високогірних полонинах. Саме висота над рівнем моря, сезонність, і традиційні технології надають їй особливого смаку — терпкого, щільного, із ароматом диму й зелені.
Це не просто сир. Це перлина гуцульської кухні, маркер культури, елемент ідентичності гуцулів. Її унікальний смак та автентичний спосіб приготування відомий та признаний не тільки в України. З 2021 року вона має статус географічного зазначення (PDO/ГЗ). Це означає, що лише сир, виготовлений на території 5 прикарпатських районів, з дотриманням традиційної рецептури, може носити таку назву.
Коли і як потрапити на фестиваль у Рахові
Кожної першої неділі вересня місто перетворюється на гастрономічну столицю Карпат. Саме тут відбувається щорічний культурно-кулінарний фестиваль, головною темою якого є саме Гуцульська бриндза, який збирає не лише туристів, а й пастухів, сироварів, майстрів і гурманів.
Локація: центральна частина міста, включно з площами, вулицями і парками.
Тривалість: один день (з 10:00 до 20:00).
Як дістатися: найзручніше — потягом до станції Рахів або авто (дорога через Ясіня). У дні фестивалю транспорт може бути обмежений, варто планувати завчасно.
Що ще куштувати
Хоч основною зіркою фестивалю є саме відомий сир, кулінарна карта гуцульської кухні значно ширша. Якщо ви вперше на заході — варто скуштувати кілька традиційних страв, які стануть чудовим доповненням до сирної дегустації.
Перед тим як піти дегустувати, радимо звернути увагу на ці гуцульські страви:
- Бануш — кукурудзяна каша з бриндзою і шкварками, готується на відкритому вогні.
- Будз — сир, який готується на полонині, коптиться в димі й має характерний запах і текстуру.
- Куліша — ще один варіант кукурудзяної каші, але в більш рідкому варіанті.
- Чай з полонинських трав — м’ята, звіробій, шипшина — збір зібраний вручну.
- Мед і горілка з травами — традиційні «наливки» та медовуха для сміливих.
Бануш і будз можна зустріти і в ресторанах, але справжній смак розкривається саме на фестивалі — під відкритим небом, з запахом диму і гір.
Що означає географічно захищений продукт
З 2021 року продукт має європейський статус географічного зазначення (PDO/ГЗ). Це означає, що лише автентична бриндзя, яку виготовляють лише на визначеній території, з дотриманням суворої рецептури, може називатися «гуцульською».
| Ознака | Значення |
| Тип молока | Овече (не менше 75%) |
| Райони виробництва | Верховинський, Косівський, Рахівський, Путильський |
| Сезон виготовлення | Травень–вересень (тільки з полонин) |
| Спосіб зберігання | Соління, дерев’яні діжки, без консервації |
| Унікальні риси | Терпкий смак, димний аромат, зерниста текстура |
Під час фестивалю ви можете переконатися у справжності продукту: легальна бриндза із статусом PDO матиме відповідне маркування. Пам’ятайте, що дешевий сир без маркування — це вже не той продукт, за який борються фермери і який підтримує громаду.
Практичні поради для гостей
Фестиваль у Рахові — це не лише гастрономія, а й логістика. Щоб відвідати подію комфортно й ефективно, ось кілька порад:
- Приїжджайте напередодні — наприклад, у суботу, щоб уникнути пробок і знайти житло.
- Бронюйте готелі завчасно — у Рахові не так багато готелів і садиб.
- Взуття зручне, одяг — шаровий — вересень у Карпатах може бути мінливим.
- Фотоапарат і термос — атмосфера і чай із гірських трав — найкращі сувеніри.
- Спілкуйтесь із місцевими — саме вони підкажуть, де найсмачніше, і розкажуть історії, які не знайти в гуглі.
Не забувайте також про зарядний пристрій або павербанк — у день фестивалю ви точно захочете зберегти не одну десятку фото і відео на згадку.
Чому варто поїхати
Рахів — це найвисокогірніше місто України. Тут поєднуються гірський клімат, гуцульська культура, природна краса і справжні смаки. Фестиваль — це лише привід. Насправді ж подорож до цього міста — це спосіб краще зрозуміти Україну, її людей і цінності.
Ви побачите, що бриндза — це не просто сир. Це — символ регіону, частина спадщини, яку визнала не лише Україна, а й Європа.
