Лікувальна фізкультура

Процедури

В основу лікувальної дії фізичних вправ закладені строго визначені навантаження стосовно знеслаблених та хворих. Відокремлюють загальне тренування для оздоровлення та зміцнення організму і спеціальне  тренування, спрямоване на усунення порушених функцій в певних органах та системах.

Комплекси вправ лікувальної фізкультури спрямовані на збільшення рухливості суглобів, розтягення м’язів. Вони дають змогу покращити обмінний процес в паталогічно змінених тканях, підвищити рівень компенсації. Застосування лікувальної фізкультури попереджує подальший розвиток хвороби, прискорює термін одужання та підвищує ефективність комплексної терапії хворих. В основу цього методу закладено використання основної біологічної функції організму – руху.

Складовою ЛФК є механотерапія, трудотерапія та лікувальний масаж. Лікувальною фізкультурою можна займатися самостійно. Але робити це треба обережно, не форсувати навантаження, не перевищувати дозування, чітко за програмою-рецептом та не перетворювати лікувальну фізкультуру в спорт. Не слід самостійно починати заняття лікувальною фізкультурою (без консультації лікаря), це може привести до погіршення стану. Це зрозуміло, бо мова йдеться про хвору людину, яка не завжди може адекватно оцінити свої можливості.

Засоби, форми та методики ЛФК

Основний терапевтичний метод ЛФК – це лікувальна гімнастика, тобто спеціально підібрані для лікування фізичні вправи. Основний засіб ЛФК – фізичні вправи, що застосовуються у відповідності із задачами лікування з урахуванням етіології, патогенезу, клінічних особливостей, функціонального стану організму, загальною фізичною працездатністю.

Засоби ЛФК – це діючі лікувальні фактори , а саме гімнастичні фізичні вправи, фізичні вправи у воді, ходіння, вправи на тренажерах.

Форми ЛФК: ранкова гімнастика, лікувальна гімнастика, дихальна гімнастика, механотерапія, дозоване ходіння, вправи на гімнастичних м’ячах, лікувальне плавання, гідрокінезотерапія, трудотерапія.

Зазвичай для лікування будь-якого конкретного захворювання використовують комбінацію найрізноманітніших форм та засобів ЛФК.

В лікувальній фізкультурі гімнастичні вправи підрозділяються:

  • За самостійністю – активні (повністю виконуються саме хворим) і пасивні (виконуються хворим з порушеною руховою функцією за допомогою здорової кінцівки або за допомогою методиста);
  • За анатомічним принципом – для конкретних груп м’язів (дихальні м’язи, м’язи ніг та рук тощо).

    Показання

    • Лікувальна фізкультура застосовується практично при будь-яких недугах та травмах, не має вікових та статевих обмежень;

    • Основними показниками для її використання є відсутність, ослаблення або перекручення функції, що встановилася внаслідок захворювання, пошкодження, травми або їх ускладнення при виконанні умов позитивної динаміки в фізичному стані та самопочутті хворого.

    Противопоказання

    • Гострі інфекційні, а також запалювальні захворювання;

    • Інтоксикація;

    • Чітко виражений больовий синдром;

    • Зовнішня або внутрішня кровотеча або загроза її появи;

    • Тромбози;

    • Емболії;

    • Підвищена температура тіла;

    • Підвищена ШОЕ невідомого походження;

    • Артеріальна гіпертензія (при показниках понад 200/120 мм рт. ст.);

    • Злоякісні новоутворення, пухлини (у фазі до радикальних методів лікування);

    • Метастази;

    • Незворотні прогресуючі захворювання;

    • Присутність чужорідного тіла поруч із великими судинами або нервовими стовбурами.