Одноденний маршрут у серці Карпат, де мандрівник проходить шлях від водоспаду Кам’янка до стародавньої фортеці Тустань.
Маршрут починається біля відомого водоспаду Кам’янка, що розташований у межах Національного природного парку Сколівські Бескиди. Найзручніше добиратися потягом або автобусом до міста Сколе, яке є центром цієї частини Карпат. Від вокзалу до входу в парк можна дістатися таксі (5–6 км) або пройти пішки дорогою через село Кам’янка.
Для планування подорожі зручно завантажити трек GPX — він охоплює всі ключові ділянки, зокрема вихід на хребет і спуск до села Урич. Набір висоти на маршруті становить близько 450–500 метрів, тому він цілком посильний для одноденного походу.

Біля вхідного пункту НПП облаштовано інформаційний стенд, касу для придбання квитка, парковку, сувенірні кіоски та кав’ярню. Вхід до маршруту добре маркований, тому навіть новачки без труднощів орієнтуються.
Основні точки маршруту

Після короткого знайомства з місцевістю варто розділити похід на три умовні етапи: підйом до Журавлиного озера, перехід лісовим хребтом до Урича та відвідування скельної фортеці, що вважається однією з найцікавіших археологічних пам’яток Карпат.
У таблиці наведено орієнтовний розклад переходів для середнього темпу (4–5 км/год):
| Етап | Відстань | Час у дорозі | Висота (м) | Ключові орієнтири |
| Кам’янка — водоспад — Журавлине озеро | 4 км | 1 год 20 хв | +200 | Кам’яні уступи, смерековий ліс, вихід до озера |
| Журавлине озеро — хребет — полонина | 5 км | 1 год 30 хв | +250 / -100 | Панорама Сколівських Бескид, галявини |
| Полонина — Урич — Тустань | 6 км | 2 год | -400 | Село Урич, фортеця, музей, кав’ярні |
| Разом | 15 км | 5 год 30 хв | ≈ +450/-450 | Одноденний круговий маршрут |
Після кожного етапу є зручні місця для відпочинку: лавки біля водоспаду, галявини з оглядом гір і туристичні точки біля фортеці.
Особливості маршруту та правила НПП
Оскільки маршрут пролягає територією Національного природного парку Skole Beskids, діють певні правила поведінки. Заборонено розводити вогонь поза відведеними місцями, залишати сміття, зривати квіти та пошкоджувати маркування. Працівники парку регулярно перевіряють маршрути, тому важливо мати квиток і дотримуватися встановлених меж.
Перевага маршруту — це поєднання природи й культури. Журавлине озеро розташоване у верхів’ї балки, серед густих смерек, і має торф’яне дно, що створює ефект “дзеркала”.
У центральній частині походу на хребті відкриваються краєвиди на долину Опору. Тут чути дзвоники корів і віддалений шум водоспаду — це справжня тиша Бескидів. Завершується шлях у селі Урич, де на скелях постає легендарна Тустань — середньовічна оборонна фортеця, вирубана в камені ще в IX столітті.
Де перекусити й відпочити
Одноденний маршрут не вимагає ночівлі, але точки харчування розміщені зручно для коротких пауз. Біля водоспаду діє кілька кав’ярень і літніх терас із традиційними стравами — баношем, грибною юшкою, узваром. На підході до Журавлиного озера часто працюють сезонні палатки з чаєм і домашньою випічкою.
У селі Урич, поруч із музеєм, є повноцінне кафе з локальним меню. Тут можна підзарядити телефон, замовити каву або гарячий обід перед поверненням. Для бажаючих заночувати поруч є кілька садиб, але більшість туристів повертаються того ж дня до Сколе пішки або таксі.
GPX-трек і орієнтація на місцевості
Маршрут має хороше маркування — білі та сині смуги на деревах і каменях. Проте для зручності мандрівникам варто мати GPX-файл, який допомагає відстежувати висоту, напрямок і місця злиття стежок.
GPX-трек доступний у спільнотах пішохідних туристів. Його загальна довжина — 15 км, максимальна висота — 835 м. На підйом від Кам’янки до озера припадає основна частина набору висоти, далі йде плавний перехід хребтом і зручний спуск до Урича.
Враження і висновки

Цей маршрут — одна з найкращих можливостей відчути Карпати за один день. Від шуму водоспаду до скельної величі — шлях поступово розкриває обличчя гір: від дикої природи до історії.
Skole Beskids тут показують себе з найрізноманітніших боків — густі ліси, торф’яні озера, кам’яні бастіони. Маршрут не потребує спеціальної фізичної підготовки, але дарує повне занурення в гірський простір.
Після фінішу в Уричі часто виникає відчуття завершеності — як після довшої подорожі. Цей одноденний похід чудово підходить для тих, хто хоче побачити Карпати у зменшеному форматі: коротко, змістовно, з душею.
Поради для мандрівників
Перед походом варто перевірити прогноз погоди, зарядити телефон і взяти павербанк. Також обов’язково запасіться водою — джерела є, але не всюди вони придатні для пиття.
Рекомендується мати:
- невеликий рюкзак (20–25 л);
- легкий дощовик;
- термос або пляшку;
- перекус (батончики, сухофрукти);
- аптечку та сонцезахист;
- квиток НПП та копію GPX-треку.
Коли маршрут завершується у Тустані, не поспішайте повертатися — підніміться на оглядовий майданчик над скелями. Саме там видно, як схід сонця забарвлює ліс у сріблястий тон, і стає зрозуміло, чому ці гори називають “тихими”.



