Полісся — регіон, який не кричить, а шепоче. Тут не буде шумних вершин чи гірських хребтів. Але буде щось інше — дзюркотіння струмків, містичні соснові хащі, болотяна тиша і сліди диких звірів у вологій землі. Це місце для тих, хто хоче не просто йти, а слухати, вдивлятися, розчинятись у природі України.
Ми зібрали кілька маршрутів, які відкривають регіон з різних боків — історичних, природних, побутових. У кожному — колорит, якого більше ніде не знайдеш.
Поліський природний заповідник
У самому серці Полісся, на півночі Житомирської області, розташований Поліський природний заповідник — один із найменш урбанізованих куточків країни. Тут можна пройти стежками, де, здається, нічого не змінюється вже сотні років.
Пішохідні маршрути тут пролягають через соснові бори, осикові гаї, та рідколісся з моховими болотами. Один із найцікавіших — екостежка “Болото Перга”, яка веде до оглядових вишок і дерев’яних настилів, звідки видно справжню поліську глибину.
Хоча територія заповідника охороняється, за попередньою домовленістю з адміністрацією можна організувати супроводжувану екскурсію — і це буде зовсім інший вимір подорожі.
Олевське Полісся
Олевськ — це точка входу в регіон, де природа і легенди тісно переплелися. Одна з цікавих пішохідних доріг тут — маршрут до Копищанського лісу, який простягається вздовж річки Уборть. Тутешні дуби пам’ятають ще давньоруські часи.
Стежка “Легенди Уборті” проходить крізь галявини, де, за переказами, колись відпочивали дружини князів. У лісі можна натрапити на старовинні криниці та сліди колишніх поселень. Цей маршрут чудово підійде для дводенного походу з наметами.
Древлянський природний парк
На території цього національного парку прокладено кілька позначених пішохідних маршрутів, серед яких стежка “Лісовий струмок” особливо варта уваги. Вона починається біля села Перга і веде до водоспаду, захованого у нетрях.
Маршрут пролітає повз дерев’яні містки, галявини з диким барвінком та ділянки соснового пралісу. На певних ділянках можна влаштувати ночівлю — є спеціально облаштовані місця для кемпінгу.
Перед тим як вирушити — не забудьте взяти карту і дізнатися про погодні умови. Більша частина стежки проходить по природній території без інфраструктури, але саме це й робить похід автентичним.
Болотяні ландшафти Словечансько-Овруцького кряжу
Словечансько-Овруцький кряж — місце, де Полісся постає зовсім іншим. Тут — пагорби, покриті рідкісними сосновими лісами, а між ними — торф’яні озера. Один із маршрутів веде через урочище “Камінне” — унікальний геологічний об’єкт, де величезні валуни вивершуються з землі.
До маршруту можна дістатися з села Словечно, звідти починається кільцева стежка завдовжки близько 15 км. У дорозі мандрівник зустріне не лише пейзажі, але й місцевих мешканців — їхні розповіді про “кам’яне серце лісу” додають містики.
Тут природа України показує себе з несподіваного боку — не лише зелена й лісиста, а й скеляста, сувора.
Топ маршрутів для новачків та досвідчених мандрівників
Цей регіон може здатися диким, але навіть у найглибших його частинах можна знайти маршрути, що пасують як початківцям, так і тим, хто шукає виклик. Нижче — короткий гід по найпопулярніших маршрутах із ключовими характеристиками.
Перед тим як вирушати в похід, варто обрати маршрут за складністю, довжиною та сезоном. У таблиці нижче подано базову інформацію, яка допоможе вам зорієнтуватись:
| Назва маршруту | Локація | Довжина | Сезон | Рівень складності |
| Болото Перга | Поліський заповідник | 12 км | Весна-осінь | Середній |
| Легенди Уборті | Олевське Полісся | 18 км | Літо | Легкий |
| Лісовий струмок | Древлянський парк | 9 км | Весна-літо | Легкий |
| Кам’яне серце лісу | Словечансько-Овруцький кряж | 15 км | Осінь | Середній |
| Стежка Чорного журавля | Міжрічинський регіональний парк | 7 км | Весна | Дуже легкий |
Ці стежки об’єднує одне — можливість відчути край не через екрани, а ногами, очима, подихом.
Що варто знати перед походом
Пішохідні маршрути регіону не мають такої популярності, як Карпати чи Поділля, тому до мандрівки слід підготуватися ретельніше. Нижче — кілька порад, які зроблять вашу пригоду комфортною:
- Завжди уточнюйте на місці стан стежки. Деякі маршрути затоплюються навесні.
- Візьміть репеленти — комарі та кліщі в цих краях справжні хижаки.
- Якщо вирушаєте вглиб заповідних зон — потрібен дозвіл.
- Навіть найкоротша стежка може бути важкою через болотистість або відсутність навігації.
Саме ця непередбачуваність і робить подорожі такими справжніми.
Ще трохи про красу, яка не шукає уваги
Поліські лісі — це не туристична глянцева обкладинка. Це природна стихія, яка вимагає поваги. Тутешні пішохідні маршрути не тільки проводять через ліси й болота, а й показують Україну такою, якою вона була до асфальту і розв’язок. Якщо хочете зануритися у первозданне — вам сюди.
Після мандрівки цими маршрутами ви вже не подивитесь на карту України так, як раніше. У ній з’явиться місце, де все тихо, але живе.
